«Хімія смерті» Саймон Бекетт

Бібліотекар Ніна Федорівна Удалова рекомендує…

«Хімія смерті» – це перша книга Саймона Бекетта з його циклу про антрополога Девіда Гантера.

Автор пише дуже легко, захоплююче, дія в книзі динамічна, інтрига збережена до кінця. Письменник створив приголомшливу книгу, з'єднавши класичний детектив та сучасний напружений трилер.

Події розгортаються у маленькому англійському містечку, мешканці якого ніколи не вибиралися далеко за його межі. Життя яких почалося і закінчилося в ньому, які пліткують, не довіряють чужинцям, ховають озлобленість і жорстокість під маскою чесноти.

Сюди приїжджає Девід Гантер після загибелі в автомобільній катастрофі дружини та доньки. Після їхньої смерті біль не вщухає, але його надії на спокійне життя не справдилися.

Знайдено покалічений, спотворений труп молодої дівчини Саллі, в спині якої стирчали крила, як у ангела. А коли зникла друга дівчина, то це викликало жах у всіх.

Атмосфера страху нагнітається з кожною сторінкою, жертвою може стати будь-яка, а підозрілість і злість мешканців зростає з кожною годиною. Під підозру попадає кожен, натовп перетворюється на стадо, яке прагне крові цього садиста.

Що намагається сказати цей маніяк?

За яким принципом він обирає жертви?

Виходить, що цей звір причаївся серед своїх! Але як його зловити, якщо він не залишає слідів?

Місцева поліція звертається за допомогою до Девіда, досвідченого судового антрополога. Він починає власне розслідування, яке призводить його до абсолютно несподіваних висновків.

Дуже хочеться й надалі читати цю серію та знайомитися з новими справами Гантера.

Рекомендую тим, хто любить детектив!

Міжнародний день лісів

21 березня відзначають Міжнародний день лісів, мета якого звернути увагу на роль і значення лісів та лісового господарства в житті суспільства. Щороку в цей день фахівці в усьому світі знаходять час для обговорення цінності лісу.

Ліси відіграють одну з найважливіших ролей у боротьбі зі зміною клімату, адже є найбільшими поглиначами вуглецю та другим виробником кисню, після Світового океану.

Ліс – це не лише дерева, а складна екосистема, яка поєднує травʼянисті та деревині рослини, гриби, комах, ссавців та інших тварин. Ліси є домом для 80% усього біорізноманіття на суші. А зникнення дерев – основи лісів – призводить до загибелі цілої екосистеми.

Бібліотекар філії №30 Юлія Романенко підготувала до Міжнародного дня лісів екологічний вісник «Легені нашої планети».

«Людина. Політик. Легенда»

19 березня у «Обласному центрі соціально-психологічної допомоги» для ВПО з інвалідністю, за адресою вул. Червона, 11, пройшов історичний екскурс «Людина. Політик. Легенда», присвячений 385 річчю від дня народження Івана Степановича Мазепи Захід був проведений бібліотекою-філією № 30.
Бібліотекарі Тетяна Херсун та Вікторія Соловйова розповіли слухачам про видатного політичного діяча України – Гетьмана Війська Запорозького, голову казацької держави на Лівобережній та всій Наддніпрянській Україні, - Івана Мазепу.
Мазепа – виходець зі шляхетного роду Мазеп-Колединських, мав благородне походження. Його родина мешкала на Київщині. Рік народження Івана Мазепи досі невідомий (можливі варіанти – 1629, 1633, 1639, 1644).
Але біліотекарі представили слухачам Мазепу не як політичного діяча, а як звичайну людину, розповівши історії його стосунків з жінками.
«Моє серденько, мій квіте рожаний! Сердечно на теє болю, що надалеко від мене їдеш, а я не можу очиць твоїх і личка біленького видіти; через сеє письмечко кланяюся, всю тебе цілую любезно…», писав він у листі до коханної.
Про гетьмана було знято безліч фільмів «Мазепа» (1914), стрічка «Обітниця» (1992) та ін.
Мазепа був найбагатшою людиною в Європі. монах допоміг йому розробити таємні рудники із золотою і срібною рудою в Полтавській області.
Іван Мазепа був гетьманом рекордний термін – 22 роки (8081 днів).
Слухачам було дуже цікаво, і вони ще довго не відпускали бібліотекарів, задаючи питання.

Доброволець - взірець патріотизму

«Зв'язок поколінь»

Сімейна сага – це жанр літератури, у якому описується життя кількох поколінь сім'ї. Книжок з цієї тематики дуже багато. Бібліотекар Ніна Удалова презентує книжкову виставку

«Зв'язок поколінь» по сімейним сагам.

Найвідоміша книга в цьому жанрі – це «Сага про Форсайтів», яку багато хто з вас читав. Сьогодні бібліотекар хоче запропонувати вам новинки літератури, що розповідають захоплюючі сімейні історії.
Познайомтеся з письменницею Р. Пілчер, яка переважно пише сімейні саги «Повернення додому», «Збирачі черепашок».
Ще одне нове ім'я Крістін Генна, її романи мають великий попит серед наших читачів «Соловей», «Вулиця світлячків», «З життям наодинці».
Не можна не згадати тетралогію Л. М. Олкотт «Маленькі жінки», в якій простежується доля кількох поколінь сім'ї.
Знаменита своїми сагами письменниця В. Ендрюс, особливо відома книга «Квіти на горищі», яка має чудову екранізацію.
Також дуже популярна трилогія Д. Доннеллі "Чайна троянда", "Зимова троянда", "Дика троянда" ‒це чудові історії епічного масштабу. У цих романах яскраво представлена епоха, що дуже схоже на подорож у часі на початок ХХ століття.
Читаючи ці книги, проживаєш разом із героями цілі епохи, живеш їх радощами, прикростями та перемогами. Особливо добре читати ці книги у наш час. Вони заспокоюють, створюють затишок у душі та піднімають настрій.
Запрошуємо до нашої бібліотеки, де ви зможете почитати ці та багато інших чудових сімейних саг.

Мій Шевченко

 Продовжуємо вшановувати великого Кобзаря! Сьогодні до нас завітали наші улюблені партнери КЗПСО Мистецька школа N7м.Одеси. Разом зі своїми викладачами вони підготували чудовий концерт – лекцію.

«Вушасті та смугасті»,

У перші дні березня у бібліотеці-філії №30 запанував весняний грайливий настрій. У приміщенні нашої книгозбірні відкрилася виставка робіт учнів #КЗПСОМистецькаХудожняШкола №2м. Одеси «Вушасті та смугасті», присвячена нашим улюбленцям кішкам.
Усім відомо, що перший місяць весни часто асоціюється саме з цими пухнастими бешкетниками. І цього разу художня виставка подарувала відвідувачам багато приємних та радісних вражень. А ми щиро дякуємо колективу #КЗПСОМистецькаХудожняШкола№2мОдеси за співпрацю та створення гарного настрою. Завітайте до нас!

«Портфель Жванецького»

90 років тому народився Жванецький Михайло Михайлович. Його життя пов’язане з нашим містом і він назавжди залишиться у памяті одеситів.
Бібліотекарь Вікторія Соловйова запросила до «літературного кабінету» бібліотеки – філії №30 познайомила читачів з фактами життя цієї яскравої особистості.
Народився 6 березня 1934 року у Одесі в родині лікарів.
Навчався і закінчив у 1956 році Одеський інститут інженерів морського флоту.
У період навчання в інституті він серйозно захопився художньою самодіяльністю і навіть організував власний театр мініатюр під назвою «Парнас-2». Проект став дуже популярним в Одесі концерти завжди відвідували безліч людей.
У 1963 році познайомився з Аркадієм Райкіним, який узяв його твори до репертуару театру мініатюр, а у 1964 року запросив Михайла у свій театр на посаду завідувача літературної частини.
У часи роботи під проводом Райкіна колегами Жванецького були Роман Карцев і Віктор Ільченко, для яких він написав понад 300 мініатюр і монологів.
Згодом, коли Михайло Жванецький отримав досвід, він пішов з театру Райкіна та почав працювати самостійно. Влаштувався працювати в Одеську обласну філармонію.
Своє особисте життя артист не любив афішувати, а на питання про дітей завжди віджартовувався. Достовірно відомо лише про дружину сатирика Наталію та сина Дмитра.
Наприкінці 2019 року у Жванецького було діагностовано рак, у жовтні 2020-го він заявив про припинення публічних виступів. Помер 6 листопада 2020 року у віці 86 років.
В Одесі існує бульвар Жванецького, пам’ятники самому гумористу і його улюбленцю, коту Морису. Він «Почесний громадянин Одеси»
Михайло Жванецький залишив по собі образ людини з портфелем. Багато книжок написаних за життя сатиричних, про наше сонячне місто, про людей які тут живуть. Ними зачитуються вже не одне покоління читачів, адже гумор потрібен у всі часи. Можиливо, що у найтемніші хвилини нашого життя сміх допомагає витримати і підняти голову.