«Великий мудрець українського слова»

 9 вересня 1769 року народився український письменник, основоположник сучасної української літератури та громадський діяч Іван Петрович Котляревський.

У бібліотеці-філії №30 відкрився літературний кабінет «Великий мудрець українського слова», присвячений 255 річниці від дня народження митця.

Бібліотекар Юлія Романенко розповіла слухачам цікаві факти з життя письменника.

Всім відома «Енеїда» Котляревського стала першим твором в українській літературі, написаним народною мовою. На той час українська мова внаслідок цілої низки указів російської влади поступово витіснилася з ужитку. Відтак твори Івана Котляревського започаткували новий етап формування української літературної мови.

Уперше "Енеїда" була видана без відома автора у 1798 р. видавцем Максимом Парпурою. Іван Котляревський дуже розлютився через це, тому присвятив видавцеві декілька рядків у наступній частині "Енеїди", де описав тортури, які на нього чекають у пеклі.

Відомо, що «Енеїду» з автографом автора дбайливо зберігав імператор Олександр І, примірник твору мав навіть Наполеон І Бонапарт.

Коли Котляревського призначили директором Полтавського театру, він швидко зрозумів необхідність розвивати українську драматургію. Саме для театру були написані відомі драматичні твори «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник», що й досі не сходять зі сцени.

Цікавим фактом є те, що Іван Петрович був членом масонської ложі «Любов до істини», де обговорювалися політичні питання. Він виконував роль «витія» – оратора.

Помер Іван Котляревський 10 листопада 1838 року. Він ніколи не був одружений і прямих нащадків не залишив. Незавдовго до смерті письменник відпустив на волю своїх шістьох кріпаків. А свій дім заповів економці – унтер-офіцерській вдові Мотрі Векливечивій.

Відвідувачі з цікавістю слухали розповідь бібліотекаря та познайомилися з літературою та матеріалами, представленими на виставці.

«Син зачарованої Десни».

Мішель Бюссі "Я надто довго мріяла"

 Бібліотекар Ніна Удалова рекомендує:

Книга французького письменника Мішеля Бюссі "Я надто довго мріяла" - це не традиційний трилер, це не класичний детектив, це складно влаштований психологічний роман із загадками, з роздумами, наскільки сильно наше минуле впливає на наше сьогодення.

У Мішеля Бюссі майже стирається грань між детективом та глибоким психологічним романом, в основі якого лежать історії людських доль.

Багатошаровий, атмосферний роман написаний у двох часових проміжках і тепер будуть повторення з минулого. Ще буде любовний трикутник та сімейні драми. Це історія кохання завдовжки 20 років.

Головна їй героїня книги Наталі все своє життя працює стюардесою Зараз їй 53 роки, солідний вік для стюардеси, але вона літає. Для неї це навіть не робота, а свобода Вона намагається втекти від домашньої рутини, від непростих стосунків з дочкою. У 1999 році у неї трапився роман з музикантом, в якого вона закохалася без пам'яті. Минуло 20 років і все повторюється - вона потрапляє в ті самі місця, у ті самі ситуації, що тоді. Чи це випадковість?

Кому читати цю книгу? Тим, кому подобаються легкі детективи, хто не любить багато крові, але любить поламати голову над загадками сюжету.А вони тут будуть!

 

 

"Єдині" мовні курси

У бібліотеці - філії 30, пройшла друга зустріч курсів переходу на українську із Всеукраїнським рухом "Єдині".
Цього разу відбулися літературні читання. Читали сучасних письменників, класику і навіть казки. Спілкувалися про мовні проблеми та їх подолання. Зустріч пройшла в дружній атмосфері.
Приєднуйтесь до нас!

Емма Доног'ю "Кімната"

 Роман Емми Доног'ю "Кімната"

Розповідь у книзі ведеться від імені головного героя. 5-річного Джека, який все своє життя провів у невеликій кімнаті разом із мамою. Її в 19-річному віці викрав чоловік, вона народила від нього сина і з того часу вже 7 років вона не виходить назовні. У цій кімнаті вони граються, займаються спортом, читають книжки, дивляться телевізор. Джек щасливий, з ним його мама, він не знає, що за чиїмось злим наміром вони змушені жити не так, як живуть інші. Хлопчик все життя був упевнений, що поза їхньою кімнатою нічого немає. Тут він народився, тут його друзі – Дора з телевізора та Землекоп з Алісою з небагатьох книжок, що лежать на полиці. поки мати не розповіла йому, як її викрали та замкнули тут.

Вони наважуються на відчайдушний вчинок - вибратися з кімнати і втекти.

Але Джек любить свою кімнату та знайомство з новим світом стає для нього травматичною подією. Він знайомиться з невідомими йому колись людьми, предметами, явищами природи.

А ось його матері особливо тяжко. Минулі 7 років змінили її та близьких. Разом зі свободою на неї обрушилися сумніви, жаль та розчарування.

Протягом усієї книги ми дивимося на світ очима допитливої ​​дитини, яка хоче пізнати все навколо і те, як вона сприймає цей світ надихає.

Добре, що світ великий і сили людини безмежні, особливо якщо поряд з тобою є Ангел-хранитель на ім'я Ма.

За книгою знято чудовий фільм, можете подивитися його.

«Золоте перо української літератури»

 25 серпня в бібліотеці – філії №30 пройшла бібліозустріч, до дня народження великого українського письменника, сценаріста Павла Архиповича Загребельного (1924 -2009) «Золоте перо української літератури»

Павло Загребельний казав: «Людина вмирає, а дім, зроблений нею, стоїть, і пісня, складена нею, співається тисячу літ, і казка живе спервовіку, витвори думки й уяви триваліші за саму людину. І правда про людину так само існує довше, ніж сама людина».

Бібліотекар абонементу Ірина Смірнова розповіла відвідувачам: Загребельний Павло Архипович – автор історичної прози ( 20 романів).

1961-1963 - головний редактор газети «Літературна Україна», де він уславився підтримкою молодих поетів-шістдесятників. 1979-1986 - очолював Спілку письменників України, був головою комітету по Державних преміях ім. Т. Г. Шевченка, обирався депутатом Верховних Рад СРСР та України.

«Під час написання твору міг працювати по 16 – 18 годин на добу. Причому він начисто друкував на машинці “Колібрі”, без чернеток і не переробляючи написане. Павло Архипович вважав, що машинка дисциплінує. А маючи надзвичайну, ніби чортячу пам’ять, твір формував у голові, запам’ятовуючи енциклопедичні дані, найдрібніші деталі, що лягали до нового роману. Він міг на кілька днів, на тиждень, на місяць поїхати у відрядження і, повернувшись, із ходу продовжувати терзати “Колібрі”, навіть не глянувши на попередню фразу».

За сценаріями письменника на Київській кіностудії ім. О. П. Довженка знято художні фільми: «Ракети не повинні злетіти» (1965), «Перевірено — мін немає» (1966), «Лаври» (1974), «Ярослав Мудрий» (1982). Був дуже освіченою людиною. Знав історію, світову літературу, добре орієнтувався у різних галузях науки. Любив читати, міг багато цитувати напам’ять. Емоційний, небайдужий, гострий на слово. Був людиною обдарованою та різнобічною. Залишив дуже велику бібліотеку, бо все життя купував книжки, особливо тоді, коли отримував великі гонорари.

Нагороди: Державна премія СРСР за роман «Розгін» (1980). Державна премія УРСР ім. Т. Г. Шевченка за романи «Первоміст» і «Смерть у Києві»Звання Героя України (2004).

„Не забуваю про людей, які мене читатимуть…” П. Загребельний

«Світ Пікассо».

22 серпня бібліотека-філія №30 у «Областному центрі соціально-психологічної допомоги для ВПО з інвалідністю» провела творчу зустріч «Світ Пікассо». Бібліотекарі Вікторія Соловйова та Тетяна Херсун розповіли про життя та творчість митця.

Пабло Пікассо був особливо талановитим художником і досить ексцентричною людиною. Його життя було наповнене неймовірними подіями, які досі вражають шанувальників таланту художника.

Захоплююча історія художнього генія з особливим творчим даром, сповнена розчарувань та триумфів, відчаю, кохань та марень в атмосфері паризького авангарду, розпусти, анархізму та злочинності.

Засновник кубізму, найдорожчий та найпродуктивніший художник у світі.

Пабло Пікассо прожив 92 роки і створив більш 80000 робіт у різних напрямках.

У кінці бібліотекарі запропонували присутнім поринути у світ кубізму, та створити свій шедевр у стилі Пікассо.

Тана Френч «У лісі»

Бібліотекар Ніна Федорівна Удалова рекомендує…

Мені подобається творчість ірландської письменниці Тани Френч. Її романи наповнені загадковими подіями, таємничою та незбагненною містикою, психологією стосунків.

«У лісі» – це її дебютна книга і вона отримала премію Едгара По «за найкращий перший роман».

Теплим літнім вечором, коли спускаються сутінки і матері звуть своїх дітей додому, з темного лісу не повернулися троє діточок: двоє хлопчиків і дівчинка. Після тривалого пошуку поліція знаходить лише одну дитину з трьох, перелякану та в кросівках, що вкриті кров’ю. Інших дітей так і не знайшли.

Через 20 років після цих таємничих зникнень детектив Раян знаходить в лісі вбиту дванадцятирічну дівчинку. Розслідування нової справи дуже нагадує давній нерозкритий злочин. Раян береться за розслідування разом з напарницею Кассі Мадокс. Вони розуміють, що вбивство дівчинки пов'язано із зниклими два десятиліття тому дітьми. Перебираючи уривки своїх спогадів Райан усвідомлює, що він має шанс як розкрити новий злочин, так і знайти розгадку таємниці власного минулого.

І це розслідування вплине не лише на життя рідних жертви, а й на подальшу долю самих детективів.

«Шлях до імперії»

 У бібліотеці - філії №30. Пройшов інформаційний дайджест «Шлях до імперії» присвячений до 255 років від дня народження НаполеонаI (Наполеон Бонапарт 1769 – 1821)

Протягом кількох днів читачі розглядали тематичну виставку. Бібліотекар Вікторія Соловйова знайомила відвідувачів з цікавими фактами життя цього історичного діяча.

Наполеон Бонапарт – французький імператор, який прославився на весь світ своїми завоюваннями. Ця людина залишила свій слід в історії, з цим посперечатися не можна, і навряд чи в цивілізованому світі знайдеться хоч хто-небудь, хто б про нього не чув.

Видатний державний діяч, талановитий полководець і дипломат — таким увійшов у світову історію Наполеон Бонапарт. Свою популярність він здобув не лише завдяки неабиякому розуму і всепоглинаючим амбіціям, а й тієї запаморочливій кар’єрі, яка захоплювала його сучасників і вражає нащадків.

Крістін Генни "Соловей"

Роман дуже цікавий, читається легко, незважаючи на жахливі сцени насильства, страху та втрат, бо це пронизлива, щира історія про важкі події в окупованій Франції за часів Другої світової війни. Але не це головне у цій книзі. Кохання, дружба, милосердя, тема сім'ї, роль та становище жінки – ось що є основною думкою цієї книги.

Це історія про двох сестер, долі яких були важкими з ранніх років. Сімейна трагедія розвела життєві шляхи дівчаток у різні боки. Гіркота, непорозуміння, втрати віддалили рідних людей один від одного.

Старша сестра В’янн – зразкова мама, кохана дружина, а Ізабель – норовлива молода дівчина, яка кидає виклик суспільству. В’янн та Ізабель дуже різні, у кожної з них свій шлях і свій подвиг.

І ось у їхнє життя вривається війна! Чоловік В’янн йде на фронт, а молодшу Ізабель проти її волі відправляють до старшої сестри.

Сестра вирішила жити як раніше, намагатися оберігати доньку і чекати на чоловіка з фронту. Вісімнадцятирічна Ізабель приєднується до партизанського руху спротиву. Разом зі своїми однодумцями вона вірить, що Франція вистоїть і, рано чи пізно, ворог буде переможений.

Війна знову поєднала їх в одне ціле і дала зрозуміти, що кохання близьких – це фундамент, на якому ти встоїш у важкі хвилини життя.

Ця книга вчить не здаватися, не опускати руки за жодних умов, бо після дощу завжди буває веселка.

Світом править кохання! Любов гріла і вела ці тендітні жіночі серця крізь темряву війни, назустріч свободі та перемозі!

Книга має сподобатися, написана вона добре та захоплююче!

Діана Сеттерфілд «Тринадцята казка»

Бібліотекар Ніна Федорівна Удалова рекомендує…

Якщо вам подобається розплутувати клубок загадок, якщо до душі готичні романи з детективною лінією, можете прочитати книгу Діани Сеттерфілд «Тринадцята казка». Цей роман оцінять любителі класичної літератури минулих століть.

Це історія про сестер-близнюків, дивовижних і незвичайних, які виросли в забезпеченій родині, але росли «як бур'ян». Їхнє буремне життя сповнене таємничості й загадок, але вони вже немолоді і вирішили відкрити завісу великої таємниці, яку зберігали все своє довге життя.

На самому початку книги ми зустрічаємося з Маргарет Лі, яка працює у букіністичній крамниці свого батька. Книги для Маргарет то майже живі істоти. Вона отримує листа від відомої письменниці Віди Вінтер із проханням написати її біографію, яка до цього часу була нікому не відома. У чому полягає секрет тринадцятої казки і чому вона була вилучена з книги?

Віда – дуже незвичайний персонаж, її життя оточене таємницею, ніхто не знає її справжнього імені, її минулого. Численні версії своєї біографії вона легко і переконливо вигадує сама. Проте поважний вік і хвороба спонукають письменницю нарешті розповісти правду. Сім'я її була з великими дивностями, які відлякували сусідів та провокували плітки.

Назвати казкою цей твір складно. Він дуже дивний: скрізь похмурість та холодність, як у всіх готичних романах. Розв'язка дуже несподівана!

Я вважаю, що цю книгу треба прочитати всім, дуже вже вона незвичайна. Комусь сподобається, а комусь ні!

«Італійські таємниці».

6 серпня у бібліотеці-філії №30 пройшов літературний диліжанс «Італійські таємниці». Бібліотекар Ніна Удалова запропонувала відвідувачам поринути у загадковий світ італійського детективного роману. Вона познайомила слухачів зі знаменитими авторами цього жанру та представила їх найвідоміші романи.
Найпопулярнішим зараз є Донато Каррізі. Це молодий, дуже плідний письменник. Всі його книги користуються популярністю, багато екранізованих. Він навіть став режисером фільму «Дівчина у тумані» за його власним романом. На виставці представлені його наступні книги: «Дім голосів», «Гіпотеза зла», «Нашіптувач», «Ловець тіні», «Дівчина у тумані» та ін.
Сандроне Дацієрі – популярний італійський письменник-криміналіст, майстер психологічного трилера. Відомий також за серіалом «Горілла». На виставці представлені його книги: "Вбити батька", "Вбити короля", "Вбити ангела".
На окрему увагу заслуговують книги відомого італійського вченого та філософа Умберто Еко. Однак широкому загалу він відомий більше як письменник, зокрема автор знаменитого роману «Ім'я рози». Це роман, у якому під маскою історичного детектива виявляється дуже складний сюжет. Письменник розглядає у ньому проблему думки і слова, доступності знання, його шкоди та користі. Книга дуже складна, але водночас і цікава.
Відвідувачі дуже зацікавилися представленими на виставці книгами та із захопленням слухали розповідь бібліотекаря. Багато читачів взяли книги додому.

«Честь. Мужність. Шляхетність.»

У ніч на 29 липня 2024 року виповнюється два роки від дня трагедії в Оленівці. Тоді один із бараків виправної колонії в окупованому Росією селищі Оленівка під Маріуполем був зруйнований. Загинули понад 50 українських військовополонених.

27 липня в бібліотеці-філії №30 пройшла година пам’яті «Честь. Мужність. Шляхетність.», присвячена роковинам страшної ночі. Бібліотекар Ірина Смірнова розповіла слухачам про перебіг подій.
Вибух в колонії пролунав в період з 22:00 28 липня по 01:00 29 липня. Це сталося в новозбудованому приміщенні, яке мали спеціально обладнати для утримання полонених з "Азовсталі". У ГУР вважають, що обладнувати будівлю закінчили за два дні до вибуху, після чого до неї перевели частину українських військовополонених.
Одразу після вибуху російська сторона заявила, що його причина – начебто обстріл з HIMARS. Ввечері того дня вийшло і дві українські заяви. Спільна СБУ, ЗСУ та Міноборони: це був спланований теракт Росії, бо жоден працівник колонії, бойовик так званої "ДНР" чи російський військовий, які охороняли приміщення не постраждав. Та заява Головного управління розвідки: вибух здійснили найманці ПВК "Вагнера" за командою Євгена Пригожина.
Пізніше, у серпні 2022-го, генпрокурор України повідомив, що ймовірно причиною вибуху стала термобарична зброя – росіяни замінували барак, а потім його підірвали.
29 липня 2022-го Офіс Генпрокурора розпочав досудове розслідування теракту в Оленівці за фактом порушення законів та звичаїв війни. За рік слідчі записали свідчення 13 звільнених з полону військовослужбовців, які утримувалися в колонії. За результатами експертиз ідентифікували тіла 52 загиблих військових з 59 повернутих.
Минулого року до річниці трагедії в Оленівці верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк заявив, що Росія продовжує перешкоджати розслідуванню, а твердження Москви, що українські полонені були вбиті ракетою HIMARS не відповідають дійсності.
Масове вбивство полонених в Оленівці – це спланований терористичний акт, здійснений російськими окупаційними військами проти українських військовополонених – захисників «Азовсталі» в Маріуполі! Рано чи пізно, кожен причетний до цієї страшної трагедії понесе заслужене покарання.
Відвідувачі уважно слухали бібліотекаря та вшанували пам’ять загиблих героїв хвилиною мовчання.

и ещ