Бібліотекр Вікторія Соловйова розповіла слухачам, що всі люди рівні перед законом і мають право, без будь-якої різниці, на рівний їх захист законом...
Права – юридично визнані можливості людини обирати вид і міру своєї поведінки, які можуть бути реалізовані лише при умови виконання відповідного юридичного обов'язку держави.
Покоління прав людини – це історичний етап в еволюції уявлень про права людини, визначений хронологічними рамками, доповненими за змістом нормативно - правовими актами, в яких закріплені права людини.
Громадянські наприклад, на життя, на недоторканність особи, житла, на таємницю листування, на вибір місця проживання.
Політичні - на свободу думки і слова.
Економічні - право на підприємницьку діяльність, право на працю.
Соціальні права громадян - право на соціальний захист, право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування.
Культурні права - право на освіту, право на свободу культурної, наукової та творчої діяльності.
Термін «права людини» використовується для визначення широкого спектру прав — від права на життя до права на культурну самобутність. Вони включають усі елементарні передумови існування, відповідного людській гідності. Ці права можуть упорядковуватися і називатися по різному.
Найпоширенішою класифікацією прав людини є поділ на позитивні та природні.
Позитивні права людини — є штучним правом, що виходить від держави і суспільства.
Природні права людини — це теоретична доктрина в теорії права, за якою головним джерелом права є сама природа, а не воля законодавця.
Хоча термін «права людини» відносно сучасний, основа цієї концепції прослідковується ще до часів Стародавньої Греції та римського права, й була закладена в понятті природного права, яке розвинули філософи епохи Просвітництва.
«Закони потрібні не для страху, а для допомоги громадянам» Вольтер.
