четвер, 26 березня 2026 р.

«Національна гвардія України на захисті Батьківщини»

 26 березня у бібліотеці-філії №30 пройшов патріотичний компас «Національна гвардія України на захисті Батьківщини», присвячений Дню Національної гвардії України, який щорічно відзначається у цей день.

Бібліотекар Юлія Романенко розповіла слухачам про історію створення Національної гвардії України, її роль у сучасних подіях та внесок у зміцнення обороноздатності країни. Особливу увагу було приділено сучасним героям – гвардійцям, які щоденно виконують складні завдання в умовах війни.

Під час заходу читачі мали змогу ознайомитися з інформаційною виставкою, де були представлені книги, фотоматеріали та публікації.

Відвідувачі заходу вшанували мужность, відвагу та самовідданість військовослужбовців, які стоять на захисті держави, її суверенітету та безпеки громадян.





пʼятниця, 20 березня 2026 р.

«Свято слова і мелодії» — авторська зустріч з одеською бардинею Лариса Сокольська.

20 березня 2026 р. в бібліотеці відбулася яскрава та натхненна подія, присвячена Всесвітньому дню поезії «Свято слова і мелодії» — авторська зустріч з одеською бардинею Лариою Сокольською.

Пані Лариса — талановита авторка, поетеса і виконавиця, яка працює у жанрі авторської пісні. Вона відома своєю щирістю, глибиною текстів та особливою емоційністю виконання. У її творчому доробку налічується близько 500 пісень. Її твори поєднують поезію і музику, часто торкаються тем кохання, людських почуттів, життєвих переживань та духовного світу людини.

Під час зустрічі вона виконувала власні пісні, а також презентувала твори на вірші поетів різних епох, що створило особливу атмосферу єдності поетичного слова та музики.

Також на заході були присутні гості: поетеси Олена Степанчук, Олена Герасимова, Олександра Іоанно, яки прочитали свої авторські вірші.

Захід пройшов у теплій, щирій атмосфері. Присутні мали змогу не лише насолодитися живим виконанням, а й поспілкуватися з авторкою, дізнатися більше про її творчий шлях, джерела натхнення та процес створення пісень.

Особливою родзинкою заходу стала виставка авторських ляльок, створених Ларисою Сокольською. Ляльки уособлюють героїнь її пісень і вражають своєю оригінальністю, емоційністю та глибиною образів.

Зустріч залишила у відвідувачів незабутні враження, подарувала позитивні емоції та ще раз підтвердила, що поезія і музика мають велику силу об’єднувати людей.

середа, 18 березня 2026 р.

«Перлина Дунаю».

18 березня для мешканців «Обласного центру соціально-психологічної допомоги для ВПО з інвалідністю» бібліотекарі філії №30 провели інформаційний портал про дивовижне містечко Вилкове «Перлина Дунаю». Адже цього року йому виповнилось 280 років від часу заснування.

На самому півдні Одеської області, там, де могутній Дунай розливається на безліч рукавів і впадає в Чорне море, розташоване унікальне містечко — Вилкове. Його часто називають українською Венецією, адже замість звичних вулиць тут простягнулися канали, а пересуваються мешканці не лише пішки, а й на човнах.

Місто виникло понад двісті п’ятдесят років тому. Його заснували старообрядці — люди, які шукали спокійного місця для життя далеко від переслідувань. Вони оселилися серед вод і очеретів дельти Дунаю, поступово облаштували канали, насипали вузенькі доріжки вздовж них і створили незвичайне поселення, яке зберегло свій особливий колорит до наших днів.

Вилкове розташоване на території Дунайського біосферного заповідника, тому навколишня природа вражає своєю красою. Тут мешкають сотні видів птахів, ростуть рідкісні рослини, а вода і очерети створюють справжній лабіринт проток і озер.

Вилкове — це місто, де час ніби сповільнюється. Тут поєднуються тиша води, шелест очеретів і особлива атмосфера життя біля великої річки. Саме тому кожен, хто хоч раз побував у цьому куточку України, назавжди зберігає у пам’яті його неповторну красу.

Мешканці центру з великим інтересом слухали бібліотекарів, дізнались багато цікавого, та замислились поїхати в це чудове місто.


середа, 11 березня 2026 р.

Едіт Іва Егер «Вибір»

Читачка філії №30 Олександра Шевельова рекомендує до прочитання книгу Едіт Іва Егер у співавторстві з Есме Шволл Вайганд «Вибір» Прийняти можливе. Переклад з англійської Христина Радченко «Свобода полягає в тому, аби прийняти все, що сталося»

Це написано на обкладинці книги Едіт Егер «Вибір». Можна прийняти, можна заперечувати, але не задуматись неможливо, якщо все ж важливо: як жити, що залишити, кого опікати та як стримувати свою байдужість та зменшувати відчуття «штучності» самого життя в сучасних реаліях (а вони були гіршими впродовж всієї цивілізації), тобто , як жити – жити! Для себе виділила три майже окремі книги (хоча книга цілісна, безумовно). Це одночасно автобіографічна книга, історична а ще терапевтична. Авторка, будучі психологінею, докторкою, розповідаючи про своє життя, та описуючи свої сеанси з людьми, які потребували її уваги, як психотерапевта, дає можливість кожному через книгу, хто читає, спробувати розкривати особисті проблеми, та допомогати собі.

Як люди стають нелюдями? Якщо все приймати, то можна залишитись «планктоном» (на жаль, таких багато, це ті, які виконали наказ та переступили визнані кордони України принісши з собою біль, жахіття війни вкотре на територію України). Сильні не завжди приймають все, що сталося. Тому був і є сьогодні опір фашизму, і знову боротьба та мрії за краще майбутнє, спроби жити сьогодні, кожного дня.

Я ні в якому разі не ставлю під сумнів цей вислів, скоріше ділюсь думками, які поглинають, щоб знайти свою опору. Ця книга написана людиною, яка прийняла свою страшну долю і десь в таємних закутках пам’яті, душі змогла зберігати себе, пам’ять про рідних, пестити волю та жагу до життя, щоб залишитися людиною, гідною ЛЮДИНОЮ. Вижити в Аушвіці, пройти через інші жахливі табори та випробування, відчути після визволення ті ж самі огидні види насильства та нерівного ставлення до себе – це змогла Едіт Егер. Вижити і почати не нове життя, а продовжити жити заради себе, заради інших людей, яким можна допомогти відновити себе.

« Не зважаючи на фізичну кривду, я хочу їй сподобатись, як завжди. Від її зневажливої гримаси мені болить сильніше, ніж через розірвані мочки вух….

- Я загнивала тут, поки ти на волі, ходила до школи, в театр, - каже вона…

Дівчина зиркнула на мене своїми холодними гострими очима. В них немає співчуття. В них немає нічого, крім люті…» (стор. 67).

Жага до життя у двох молодих дівчин; але одна змогла залишитися живою, коли фізичне тіло майже вмерло, а інша стала неживою людиною, продовжуючи дихати, ходити, говорити.

Цю книгу взяла в філії № 30 Одеської бібліотеки для дорослих (є й дитячий відділ). Можливо, більшості важко читати сьогодні такі книги. Я ж не вагалася, коли мені запропонували. Якщо потрібні більш радісні книги можна переглянути відгуки, які раніше писала на книги, наприклад, Дмитра Кешелі (сміялася вголос і є аудіокнига, яку читає автор), Доржа Бату. Але сьогодні саме ця книга «Вибір» надала мені сили триматися. Дякую.

пʼятниця, 6 березня 2026 р.

«Літературна подорож Італієй»

6 березня бібліотекар Ніна Удалова запросила відвідувачів бібліотеки у «Літературну подорож Італієй». Книжкова палітра романів італійськіх письменників була представлена деякими авторами.

Елен Ферранте - автор, особистість якого не відома. «Неаполітанський квартал» - це цикл романів про життя неаполітанської молоді у повоєнний час. Він складається з 4 книг "Моя геніальна подруга", "Історія нового імені", "Ті, хто йдуть, і ті хто залишається", "Історія про зниклу дитину". Чотири колоритні, захоплюючі яскраві книги про життя і пристрасть. Ферранте показала насичене життя, яке воно є без будь-яких забаганок, від дитинства до сивого волосся. Це такі книги, з якими разом проживаєш життя з героями, ділиш із ними і смуток, і радості.

А ось книги Донато Каррізі, якого називають королем італійського трилера, люблять за закручені сюжети, цікавих героїв. За його книг знято багато фільмів та серіалів. Найкращі його романи це "Втрачені дівчата", "Мисливець за тінню", "Дівчата в лабіринті", "Теорія зла", "Маестро тіней".

Нове ім'я для читачів Сандроне Даціері він відомий своїми закрученими, напруженими сюжетами, які не дадуть вам нудьгувати. Головні герої його книг непересічні особистості, всі вони не з простою долею та складними характерами. Це книги "Вбити короля", "Вбити ангела", "Вбити батька".

Читачі захоплено слухали бібліотекаря та із задоволенням брали книги додому.