«Золоте перо української літератури»

 25 серпня в бібліотеці – філії №30 пройшла бібліозустріч, до дня народження великого українського письменника, сценаріста Павла Архиповича Загребельного (1924 -2009) «Золоте перо української літератури»

Павло Загребельний казав: «Людина вмирає, а дім, зроблений нею, стоїть, і пісня, складена нею, співається тисячу літ, і казка живе спервовіку, витвори думки й уяви триваліші за саму людину. І правда про людину так само існує довше, ніж сама людина».

Бібліотекар абонементу Ірина Смірнова розповіла відвідувачам: Загребельний Павло Архипович – автор історичної прози ( 20 романів).

1961-1963 - головний редактор газети «Літературна Україна», де він уславився підтримкою молодих поетів-шістдесятників. 1979-1986 - очолював Спілку письменників України, був головою комітету по Державних преміях ім. Т. Г. Шевченка, обирався депутатом Верховних Рад СРСР та України.

«Під час написання твору міг працювати по 16 – 18 годин на добу. Причому він начисто друкував на машинці “Колібрі”, без чернеток і не переробляючи написане. Павло Архипович вважав, що машинка дисциплінує. А маючи надзвичайну, ніби чортячу пам’ять, твір формував у голові, запам’ятовуючи енциклопедичні дані, найдрібніші деталі, що лягали до нового роману. Він міг на кілька днів, на тиждень, на місяць поїхати у відрядження і, повернувшись, із ходу продовжувати терзати “Колібрі”, навіть не глянувши на попередню фразу».

За сценаріями письменника на Київській кіностудії ім. О. П. Довженка знято художні фільми: «Ракети не повинні злетіти» (1965), «Перевірено — мін немає» (1966), «Лаври» (1974), «Ярослав Мудрий» (1982). Був дуже освіченою людиною. Знав історію, світову літературу, добре орієнтувався у різних галузях науки. Любив читати, міг багато цитувати напам’ять. Емоційний, небайдужий, гострий на слово. Був людиною обдарованою та різнобічною. Залишив дуже велику бібліотеку, бо все життя купував книжки, особливо тоді, коли отримував великі гонорари.

Нагороди: Державна премія СРСР за роман «Розгін» (1980). Державна премія УРСР ім. Т. Г. Шевченка за романи «Первоміст» і «Смерть у Києві»Звання Героя України (2004).

„Не забуваю про людей, які мене читатимуть…” П. Загребельний