У 1798 році побачило світ перше видання поеми “Енеїда” Івана Котляревського. З висоти нашого часу подія сприймається як свідчення початку нової доби: зародження нової української літератури і українського національного відродження.
До 225-річчя з часу видання цього геніального твору в бібліотеці-філії № 30 була представлена виставка “Безсмертна “Енеїда””.
Бібліотекар Юлія Романенко звернула увагу слухачів на те, що над своїм твором Іван Котляревський почав працювати у 1794 році. Відомо, що довгий час його “Енеїда” поширювалася в рукописних списках, які подекуди суттєво відрізнялися один від одного. Зрештою одна з копій дісталася Петербурга і потрапила до рук видавця й мецената родом з Конотопа Максима Парпури. Той завідував друкарнею Медичної колегії, де мав за помічника ще одного українця Йосипа Каменецького. Спільними зусиллями вони 1798 року видали перші три частини “Енеїди”.
Постійні відвідувачі бібліотеки дізналися, що вихід у світ “Енеїди” став епохальною подією в культурному житті України. Це була перша друкована українська книга, написана живою народною мовою. На той час українська мова внаслідок цілої низки указів російської влади поступово витіснялася з ужитку. Тому друк поеми Котляревського сприяв її відродженню та поширенню.
Недарма письменник Вадим Пассек у 1841 році констатував, що поему “Енеїда” із захватом читали всі, “від грамотного селянина до багатого пана”.
Вже 225 років читачі різного віку щиро сміються над пригодами Енея, троянця в козацьких шароварах і жупані, “парубка моторного”, що змушений був покинути сплюндрований ворогами рідний край і шукати нової вітчизни. А в підтексті поеми зашифровано цілий пласт нашої історії.
“Енеїда” започаткувала нову добу українського письменства, стала національною гордістю народу, принесла світову славу її авторові.
Немає коментарів:
Дописати коментар